Історія освіти древнього села Борочиче, що було засноване у 1570 році, сягає у сиву давнину.
Село розташоване на мальовничих берегах річки Липа, межує з смт. Мар’янівка, с. Широке та із селом Борисковичі. На території села (у І ст. до н.е. – IX ст. н.е.) було знайдено скарб, загальною вагою близько 50 кг (було понад 1500 римських золотих і срібних монет).
Із спогадів жительки села Борочиче Савчук Ніни, 1922 року народження. «Пам’ятаю Борочичівську школу з раннього дитинства – з 1929 року. Вчителями були подружжя Сціборських. Навчання велося на польській мові, окрім арифметики. Викладалася ще 1 година релігії (приходив до школи дяк) і 1 година української мови».
Стало відомо, що приміщення школи знаходилося на вулиці Набережній. Складалося воно з наступних будівель: 3 навчальних корпуси, їдальні, і в одному з навчальних корпусів була майстерня. Був обладнаний спортивний майданчик. В даний час там побудовані житлові будинки жителів села.
Під час Другої світової війни школа була частково зруйнована. А в 1944 році, на той час вже була семирічна школа,яку було відремонтовано.Історичну гірлянду школи творили славні педагоги того часу. Братунь Валентина Трохимівна – вчителька математики, Лапа Г. С. – вчителька української та німецької мов, Кравчук Г. С. – вчитель біології та географії, Богуш Валентина Іванівна – вчителька початкових класів, Янківська Станіслава Іванівна – вчителька російської мови і літератури.Завдяки цим педагогам школа набувала все більшої ваги, як освітній заклад в селі.
Першими учнями 1944 – 1945 року були:
Братчун Галина, Братчун Тамара, Ковальчук Галина, Шаповалик Микола, Ясковець Василь, Остапчук Володимир, Дорощук Василь, Панченко Анатолій, Суханова Раїса, Гагарських Ніна.
З 1958 році школа набула статусу восьмирічної. Але минали роки, зростало село, дітей шкільного віку ставало дедалі більше. Стара школа не могла прийняти таку кількість учнів, тому постало питання про будівництво нової школи.
І ось нарешті настав довгоочікуваний день – 7 листопада 1972 року гостинно відкрила двері новозбудована школа для своїх учнів. Першими учнями, які переступили поріг нової школи, були: Гладюк Михайло, Загоровський Борис, Збудовський Василь, Курашко Валентина, Костюк Василь, Лебезун Надія, Лебезун Віталій, Павлік Микола, Панасюк Віталій, Семенюк Марія, Сак Віталій, Ходченков Сергій.
А у червні 1973 року першими випускниками стали: Ткачук Надія, Рохміль Тамара, Пальчевський Володимир, Палка Галина, Погранична Любов, Мисько Василь, Лебезун Леонід, Кондратюк Віктор, Дополюк Валентина, Гладюк Олександр, Березнюк Євгенія, Войтович Василь, Метельська Ганна, Філіпчук Євгенія,Плішивий Григорій, Шуст Василь, Шуніна Світлана, Новосад Валентина.
Закінчивши Борочичевську восьмирічну школу, учні продовжували навчання в смт. Мар’янівка. Але час невблаганно минав, село розбудовувалось і кількість учнів збільшувалась. Тому, з 1 вересня 1987 року школа набула статусу середньої, а з 2000 року – загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня.